Економічний контекст: попит на працівників зростає
Ринки праці країн Вишеградської четвірки характеризуються відносно низьким рівнем безробіття. Це означає, що економіки регіону відчувають потребу у працівниках і в багатьох секторах існує дефіцит кадрів.
Водночас економічна структура країн відрізняється. Словаччина та Угорщина значною мірою залежать від промисловості, передусім автомобільної галузі. Польща має більш диверсифіковану економіку з сильним сектором послуг та логістики. Україна функціонує в умовах війни, що впливає на структуру зайнятості, міграцію та доступність робочої сили.
Попри ці відмінності, усі країни стикаються зі спільною тенденцією: ринки праці залишаються напруженими, але це не гарантує легкого старту кар'єри для молоді.
Парадокс молодіжної зайнятості
Одним із ключових висновків дослідження є так званий парадокс ринку праці. Попри дефіцит робочої сили, рівень безробіття серед молоді у віці 15–24 років у кілька разів перевищує загальний рівень безробіття.
У країнах V4 цей показник становить приблизно від 12 до 17 відсотків, тоді як загальний рівень безробіття значно нижчий. В Україні ситуація ще складніша: рівень безробіття серед молоді перевищує 35 відсотків.
Це свідчить про наявність структурних бар'єрів, які ускладнюють перехід молоді від освіти до першого робочого місця.
Як молодь входить на ринок праці
Механізми входу молодих людей на ринок праці значно відрізняються між країнами регіону.
Угорщина активно використовує систему студентських трудових кооперативів, а також податкові пільги для молоді. У Словаччині поширеною формою є студентські договори та елементи дуальної освіти, які дозволяють поєднувати навчання з практичною роботою. Польща використовує гнучкі форми зайнятості та податкові пільги для молодих працівників до 26 років.
В Україні, де економічна ситуація значно складніша через війну, важливу роль у формуванні першого досвіду часто відіграють волонтерські проєкти, громадські ініціативи та гіг-економіка.
Ці моделі впливають на те, наскільки стабільним та якісним є перший професійний досвід молодої людини.
Що заважає роботодавцям наймати молодь
Опитування роботодавців у країнах регіону показало, що найбільші труднощі виникають через невідповідність між очікуваннями молодих кандидатів та реальними потребами бізнесу.
Частина роботодавців зазначає, що молоді люди часто мають завищені очікування щодо рівня зарплати або умов праці. Іншою важливою проблемою є відсутність практичного досвіду. Багато компаній очікують від кандидатів певних навичок і розуміння робочих процесів, навіть якщо йдеться про першу роботу.
Також роботодавці часто наголошують на дефіциті soft skills — таких як відповідальність, комунікація, здатність працювати в команді та самостійність.
Що цінують роботодавці у молодих працівниках
Попри існуючі труднощі, роботодавці загалом позитивно оцінюють потенціал молодого покоління.
Серед найбільш важливих якостей, які вони відзначають, — ініціативність, готовність навчатися, відкритість до нових технологій та здатність швидко адаптуватися до змін.
Особливо важливою перевагою молодих працівників є цифрова грамотність, яка стає критично важливою для розвитку сучасних компаній.
Це означає, що потенціал молоді значно перевищує ті бар'єри, які існують сьогодні на етапі входу на ринок праці.
Що може покращити ситуацію
Результати дослідження показують, що ключовим завданням є покращення якості переходу молоді від освіти до роботи.
Одним із важливих напрямів є розвиток структурованих програм входу на ринок праці — стажувань, програм першої роботи та системної адаптації молодих працівників у компаніях.
Не менш важливою є інтеграція розвитку soft skills у систему освіти. Саме ці навички дедалі частіше визначають успішність молодого працівника.
Окрему роль може відігравати підтримка малого та середнього бізнесу, який часто є основною точкою входу молоді на ринок праці.
Крім того, сучасні цифрові інструменти кар'єрної навігації можуть допомогти молодим людям краще розуміти структуру ринку праці, вимоги роботодавців і можливості професійного розвитку.
Чому це важливо для майбутнього регіону
Інтеграція молоді на ринок праці є важливою не лише для самих молодих людей. Вона визначає довгострокову конкурентоспроможність економік регіону.
Ефективний перехід від освіти до першої роботи означає швидшу адаптацію нових працівників, зростання продуктивності та розвиток інновацій.
Саме тому співпраця між системою освіти, бізнесом, державою та самою молоддю є ключовою умовою для формування стійкого та інклюзивного ринку праці у країнах Центральної Європи.