«Я відчула неймовірне щастя і визнання моєї роботи», – Лариса Романишин про фінал Global Teacher Prize Ukraine
1 вересня, у День знань, стали відомі імена десяти найкращих вчителів України за версією премії Global Teacher Prize Ukraine. Серед них – наша вчителька фізики Лариса Романишин!
Ми поспілкувались з учителькою про її професійний шлях, натхнення, підходи до роботи з учнями та мотивацію
Пані Ларисо, вітаємо Вас з визнанням! Розкажіть, хто став тією людиною, яка номінувала Вас на цю премію?
Мене номінувала моя подруга, колега по роботі, талановита письменниця Олена Михайлишин. Вона завжди захоплювалася моєю роботою, тим, скільки уваги я приділяю дітям, і позакласною діяльністю. Я займаюся природоохоронною роботою та різними проектами з дітьми як на обласному, так і на всеукраїнському рівні. Цього року ми вже вийшли на міжнародний рівень, отримавши перемогу в конкурсі космічних експериментів від NASA. Вона жартувала: “Я тебе подам на Global Teacher Prize”. Я звичайно не вірила, але коли мені прийшло повідомлення, що мене номінували, я не могла не спитати, хто це зробив. Дійсно, це була Олена Михайлишин. Після цього я ще вагалася, тому що потрібно було заповнити анкету. Вона була досить складною, 10 об’ємних питань, де треба було узагальнити весь свій професійний досвід і не пропустити нічого важливого. Це була дуже велика праця, бо я заповнювала цю заявку більше тижня, намагаючись шліфувати відповіді, щоб вони несли важливу інформацію про мою роботу з дітьми. У заявці було дуже багато фактажу, бо за 27 років кар’єри вчителя я багато чого зробила з дітьми. Можливо, не все пам’ятаю, тому що раніше не було можливості документувати так, як зараз. Але за останні 10 років я намагалася узагальнювати матеріал, зберігала все, і довелося покопатися в горі інформації, згадати своїх учнів, які вже стали успішними у різних сферах життя.
Які емоції Ви пережили, коли дізналися, що Вас номінували?
Насправді, вже сам факт того, що я увійшла до п’ятдесятки, був неймовірним. Я отримала безліч привітань у соцмережах від друзів, колег по роботі і знайомих. Це було схоже на інформаційну бомбу – надзвичайно приємно. Коли почалося обрання десятки, я дізналася, що з претендентами будуть проводити глибинне інтерв’ю. Коли організатори звернулися до мене для узгодження часу інтерв’ю, я зрозуміла, що мене розглядають як кандидата на фіналіста премії. Інтерв’ю проводили 5 чи 6 осіб, вони ставили запитання про мою роботу, моє бачення освіти в майбутньому, мою мотивацію і так далі. Я намагалася відповідати щиро і доносити свою думку. В кінці вони сказали, що я їх захопила своєю розмовою і час пролетів непомітно. Це дало мені надію, що, можливо, я дійсно можу стати фіналісткою.
Що відчули, коли дізналися, що Ви вийшли в десятку?
Коли мали оголосити переможців по телебаченню, ми всі сиділи і чекали. Коли показали мою фотографію, всі, хто був поруч, просто скочили і почали кричати від радості. Я відчула неймовірне щастя і визнання моєї роботи. Це було дуже приємно, адже я ніколи не вважала, що роблю щось надзвичайне. Я робила те, що могла, на своєму місці, працюючи у маленькому містечку. Ця премія показала, що незалежно від того, чи ти працюєш у великому місті чи в маленькому, твоя праця може бути визнана на національному рівні.
Чому Ви обрали професію вчителя?
Моє покликання до викладання стало очевидним ще з юних років. Спочатку я отримала диплом інженера-хіміка у Львівській політехніці і працювала на заводі. Але мене вабила творчість, і я хотіла працювати з дітьми. Я дуже люблю спостерігати за їхніми маленькими та великими перемогами, бачити, як у них загоряються очі від розуміння нового. Коли батьки не бачать потенціалу в дитині, я бачу його і працюю над тим, щоб розкрити його. Ми беремо участь у різних конкурсах, на обласних, всеукраїнських і міжнародних рівнях. Моя мета – показати дітям, як можна робити добро і працювати на благо суспільства, відкриваючи для них нові горизонти.
Яка основа Вашого підходу до навчання?
Основою мого підходу є індивідуалізація навчання. Я намагаюся підходити до кожної дитини з урахуванням її інтересів і потреб, створювати середовище, де учні можуть реалізувати себе. Крім того, я вважаю, що інтеграція практичних завдань і проектної діяльності допомагає учням краще засвоювати матеріал і знаходити нові можливості.
Як Ви мотивуєте учнів, якщо виникають труднощі у навчанні?
Я намагаюся залишатися позитивною і відкритою. Важливо нагадувати собі і учням, що труднощі – це лише частина навчання. Кожен виклик, з яким ми стикаємося, робить нас сильнішими. Едісон, наприклад, провів безліч спроб, перш ніж винайшов лампочку. Тому важливо не опускати руки. Помилки – це частина процесу, і вони є можливістю для зростання.
Які три поради Ви могли б дати вчителям для підтримання балансу між роботою і особистим життям?
Перша порада – встановити межі. Визначити час для роботи і час для особистого життя, щоб уникнути вигоряння. Друга – знайти хобі або заняття для душі. Для мене це квіти і вишивання бісером. Третя – приділяти час активностям, які приносять задоволення, щоб мати ресурс для подальшої роботи.
Розмову вела Олександра Скляр,
спеціально для SchoolToGo